староруський
СТАРОРУ́СЬКИЙ, а, е.
1. Який існував у період, часи давньої Русі, пов'язаний з ними.
У світовій літературі небагато знайдеться літературних пам'яток, що відзначались би таким довголіттям, як “Слово о полку Ігоревім”. Не одному поколінню митців дає натхнення краса і сила цієї найдорогоціннішої поетичної перлини староруського письменства (з наук. літ.);
У IX –XI ст. найважливішим культурним центром стає велика староруська держава – Київська Русь (з наук. літ.);
// Який належав давній Русі.
Усе село з своєю дерев'яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбому, в котрому намальовані староруські городи Новгород або Київ (І. Нечуй-Левицький).
2. Те саме, що староросі́йський.
Словник української мови (СУМ-20)