старшокурсник

СТАРШОКУ́РСНИК, а, ч.

Той, хто навчається на старшому курсі.

Треба чітко визначити для кожного старшокурсника місце роботи, допомогти швидше ввійти в курс своїх обов'язків, стати членом трудової сім'ї (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. старшокурсник — старшоку́рсник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. старшокурсник — -а, ч. Той, хто навчається на старшому курсі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. старшокурсник — СТАРШОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається на старшому курсі. Треба чітко визначити для кожного старшокурсника місце роботи, допомогти швидше ввійти в курс своїх обов’язків, стати членом трудової сім’ї (Ком. Укр., 7, 1963, 33).  Словник української мови в 11 томах