стволовий
СТВОЛОВИ́Й, а́, е́, гірн.
1. Прикм. до ствол 2.
Ледве спустилася кліть.., як автоматично відчинилися стволові двері (з газ.).
2. у знач. ім. стволови́й, во́го, ч.; стволова́, во́ї, ж. Робітник (робітниця), що керує спусковим механізмом у шахті.
Слідом за Тучинським і Огеєм він кинув на добре здоров'я стволовому і почвалав осяяними електрикою підземними суточками (Олесь Досвітній);
Всі [шахтарі] були в спецівках, з лампочками, стволова дала сигнал, кліть плавно пішла (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)