створ
СТВОР, у, ч.
1. Те саме, що звід 3.
Чудовий настінний розпис оздоблював печерні створи, освітлюючись мерехтінням свічок (з наук.-попул. літ.).
2. спец. Розташування двох орієнтирів на одній лінії з оком спостерігача, а також напрямок, лінія, вертикальна площина, визначувані сполученням таких орієнтирів.
На зсувному схилі [Дніпра] .. було закладено створ дослідних свердловин (з наук. літ.);
Методами тригонометричного або геометричного нівелювання визначають перевищення між кілочками, забитими у створі заданого напряму (з наук. літ.).
3. гідр., техн. Місце, напрям у річковому руслі, де провадиться спостереження над водним режимом ріки;
// Напрям перетину русла греблею.
Гребля Горьковської гідроелектростанції створила справжнє море площею в 1500 км². Рівень Волги у створі греблі піднявся на 18 м (з наук. літ.);
Минуло понад два роки з того пам'ятного дня, як у степу піднялись перші вишки. Дослідники за цей час визначили створ майбутньої греблі (з газ.).
4. мор. Фарватер якогось місця, визначений поєднанням спеціально встановлених знаків;
// Навігаційний орієнтир (знак) для позначення фарватеру, напрямку руху.
△ (1) Фі́нішний створ – лінія фінішу.
Човни просувались уперед і вперед майже поруч. Так вони минули і фінішний створ (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)