стежити
СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок.
1. за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду.
Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка);
Я примостився до панни Анелі найближче, наскільки позволила пристойність, і стежив, як вона шила (М. Коцюбинський);
Левко стежив за пароплавом, поки не сховається за лісом ліхтарик на щоглі (О. Десняк);
Примруживши свої великі сірі очі, стежила [Лара] за тим, що відбувається навколо неї (Ю. Шовкопляс);
Хлопці обіч, де глибше, перепливали річку наввипередки. Хто не плавав, захоплено стежив за плавцями (А. Головко).
2. за чим, також із спол. як, чи і т. ін.; рідко кого, що. З інтересом та увагою спостерігати за зміною, розвитком, станом чого-небудь.
Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко);
Стьопа легко міг стежити за успіхами своєї учениці (О. Донченко);
Перекладач повинен неухильно стежити за всіма стильовими поворотами тексту (М. Рильський);
// Цікавитися всім, що відбувається, діється в якій-небудь галузі.
А як поет – без перепони Я стежу творчості закони; З них повстають мої ідеї – Найкращий скарб душі моєї (М. Вороний);
Голубар уважно стежив за газетами (Іван Ле);
– Треба ж стежити за пресою, щоб більше неї бачити (М. Стельмах);
// Уважно слухаючи, пильно дивлячись і т. ін., намагатися вловити смисл чого-небудь, не пропустити чогось тощо.
Стежив [Алі], як тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам'яних сходах (М. Коцюбинський);
Присутні мовчки стежили за тою звичною розмовою (К. Гордієнко);
Тамара, Марина Хомівна, Галя і Віра весь час стежили, чи не пройшли з возиком вантажники (А. Хижняк).
3. за ким – чим, також із спол. щ о б. Здійснювати контроль, нагляд і т. ін. за ким-, чим-небудь; піклуватися, дбати про когось, щось.
Командир полку Самієв щоразу обганяв її [колону] на мотоциклі, задоволено оглядаючи бійців і наказуючи командирам якнайсуворіше стежити, щоб ніхто не відстав (О. Гончар);
– Я стою на вокзальному пероні, вартую. Поодаль – ще кілька солдатів: ми оберігаємо на вокзалі лад, регулюємо рух, стежимо за роботою прибиральниць (П. Колесник);
Вчився він не дуже добре, за цим мало хто стежив (О. Іваненко).
4. за ким – чим. Установлювати постійний нагляд, щоб впіймати кого-небудь або викрити, звинуватити в чомусь.
Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський);
– Не треба, Фросино, ходити Тамарі до нас... Мене і дітей не чіпають. Але хто його зна. Може, стежать [гестапівці] за нашою квартирою (А. Хижняк);
Офіцер сторопів. Але зразу ж закликав агента контррозвідки й наказує стежити за Стояном (О. Довженко);
Бачився він з Федором Івановичем. Більше ні з ким, бо додому до Бондаренка не можна було зайти: стежать (А. Головко).
5. кого, що, мисл. Відшукувати по сліду; висліджувати.
Мороз холодні вікна помережив. Зайців даремно цілий день я стежив, Зате в душі – рожево-білий сніг На давні бурі і на муки ліг (М. Рильський).
О́чі сте́жать див. о́ко¹;
(1) Сте́жити очи́ма (по́глядом) за ким – чим – пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь.
З незгаслою посмішкою сиділа Ольга і стежила поглядом за Данилом (О. Копиленко);
(2) Сте́жити (диви́тися) за собо́ю – дбати про свій зовнішній вигляд, манери або про своє здоров'я.
Вдома я повинен берегтися втомлюватись, їсти щось важке. Мушу .. стежити за собою (М. Коцюбинський);
– І за собою дивись. Он, глянь, розпатлалася, одна коса розплелася (А. Хижняк);
Вродливий панич подобався сам собі і дуже за собою стежив (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)