Словник української мови у 20 томах

стень-ванти

СТЕНЬ-ВА́НТИ, ів, мн., мор.

Снасті стоячого такелажу, що підтримують з боків стеньгу.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стень-ванти — -ів, мн. Снасті стоячого такелажу, що підтримують з боків стеньгу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стень-ванти — стень-ва́нти (голл. stengewant) снасті стоячого такелажу, що підтримують з боків стеньгу.  Словник іншомовних слів Мельничука