степінь
СТЕ́ПІНЬ, пеня, ч., мат.
Добуток декількох однакових співмножників.
Степінь числа дорівнюватиме 1 тоді і тільки тоді, коли або основа дорівнює 1, а показник – будь-яке число, або коли показник степеня дорівнює 0, за умови, що основа не дорівнює 0 (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)