стеребитися

СТЕРЕБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. стеребля́ться; док., розм.

Вилізти, вибратися куди-небудь, на щось.

Всі стояли, очей не одводили [від Оксани]. Стеребившись на ослін, дивився через голови бурсаків служник Яківець (С. Васильченко);

На ліжко Саїдове стеребилася [Тамара] й товкла кулачком подушку, щоб зробити її, як це робить Марія, пухкою й надутою (Іван Ле);

– Чого це ви туди стеребились, дідусю? – спитала панна Подолянка. – Та ось, бач... – і старий, сідаючи на гілку, показав дівчатам патички, котрі він зрізував на клені й ховав у торбу (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. стеребитися — стереби́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стеребитися — див. вилазити; підніматися  Словник синонімів Вусика
3. стеребитися — -блюся, -бишся; мн. стеребляться; док., розм. Вилізти, вибратися куди-небудь, на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стеребитися — СТЕРЕБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. стеребля́ться; док., розм. Вилізти, вибратися куди-небудь, на щось. Всі стояли, очей не одводили [від Оксани]. Стеребившись на ослін, дивився через голови бурсаків служник Яківець (Вас.  Словник української мови в 11 томах