стерилізатор

СТЕРИЛІЗА́ТОР, а, ч.

1. Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.).

Шприци, голки та інші інструменти кип'ятять у спеціальному стерилізаторі, який являє собою чотирикутну металеву коробку з кришкою (з навч. літ.);

З глибини операційної гукнула Віра Михайлівна. Господарство своє вона вже впорядкувала, на пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Ю. Шовкопляс).

2. Робітник харчової промисловості, спеціаліст із стерилізації.

Не відстають від фасувальниць дівчата з бригади стерилізаторів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. стерилізатор — стериліза́тор 1 іменник чоловічого роду пристрій стериліза́тор 2 іменник чоловічого роду, істота фахівець  Орфографічний словник української мови
2. стерилізатор — -а, ч. 1》 Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.). 2》 Робітник харчової промисловості, спеціаліст із стерилізації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стерилізатор — стериліза́тор апарат для стерилізації.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. стерилізатор — Стериліза́тор, -ра, -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стерилізатор — СТЕРИЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.). Шприци, голки та інші інструменти кип’ятять у спеціальному стерилізаторі, який являє собою чотирикутну металеву коробку з кришкою (Заг.  Словник української мови в 11 томах