стерилізація
СТЕРИЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Знищення мікроорганізмів кип'ятінням, нагріванням, дією хімічних речовин і т. ін. у певному середовищі або на предметі.
Неодмінною умовою тканинної терапії є також стерилізація тканинних матеріалів перед введенням їх в організм (з наук. літ.);
Ультразвукові коливання використовують і для стерилізації харчових продуктів (з наук.-попул. літ.);
Сіяти у знезаражений ґрунт можна не раніше як через 4–5 днів після стерилізації формаліном (з наук.-попул. літ.);
При стерилізації молока нагріванням дещо знижується його якість: частина вітамінів С руйнується і зсідаються важливі білки – альбумін і глобулін (із журн.).
2. біол. Позбавлення людини або тварини здатності до дітонародження хірургічним шляхом; штучне знепліднення.
Стерилізація комах, знепліднення комах – штучне пригнічення репродуктивної здатності комах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)