стигнути

СТИ́ГНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. стиг і сти́гнув, ла, ло; недок.

1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.).

– Я пам'ятаю, тоді саме цвіли абрикоси, а тепер вони вже починають стигнути, – почав Ломницький (І. Нечуй-Левицький);

Спіють яблука і зріс виноград, стигнуть сливи золотисті (М. Терещенко);

На колгоспівському полі Стигнуть колосочки... (Г. Бойко).

2. перен. Поступово наближатися, надходити, спускатися.

Під піччю сюрчав цвіркун, за хатою стигла червнева тиша, і нічого не тривожило її (Григорій Тютюнник);

Вона, прогаявши .. цілісінький день, прокинулася аж тоді, коли в кімнаті і за вікнами стигли каламутні осінні сутінки (В. Козаченко).

СТИ́ГНУТИ², ну, неш; мин. ч. стиг і сти́гнув, ла, ло; недок.

1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; холонути, застигати.

[Явдоха:] Тату! Тату! Борщ давно вже на столі стигне (Панас Мирний);

Коли копають картоплю, стигне вода в криниці, Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля (М. Рильський).

2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід.

Терешко весь онімів, застиг, як стигне на морозі вода, й боявся пропустити хоч одно слово (Г. Епік).

3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін.

За Николою щось шелестить у кущах виразнісінько, але він стигне в чеканні цілий і очей своїх з Костя не зводить (П. Козланюк);

Там, удалині, Де стигнуть дерева однаково ставні, Трамвай трамваєві одгукується в риму (М. Рильський);

Серед вічно живих мерехтливих хвиль моря тільки судно їхнє з покривленими щоглами стигне в непорушності (О. Гончар);

// Зупинятися, ставати нерухомим (про очі).

[Борис:] Що це з нею? Оксано, Оксаночко! .. Стигнуть очі, холонуть руки, серце не б'ється!.. (М. Кропивницький);

// Бути який-небудь час незмінним (про почуття).

Стигне в серці чорна туга, ніби на припоні, перекочуються хвилі, сині і солоні! (С. Голованівський);

Зігфрід дивився на нього розширеними очима і не впізнавав, наче оце вперше у житті бачив цього зовсім чужого йому чоловіка. І в очах його стиг якийсь неприродний, крижаний жах (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. стигнути — сти́гнути 1 дієслово недоконаного виду дозрівати сти́гнути 2 дієслово недоконаного виду застигати  Орфографічний словник української мови
2. стигнути — Вихолоджуватися, ХОЛОНУТИ, (- їжу) вистигати; (- овочі) ДОСТИГАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. стигнути — див. дозрівати  Словник синонімів Вусика
4. стигнути — I -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1》 Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2》 перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися. II -ну, -неш; мин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стигнути — се́рце сти́гне (холо́не) / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка. 1. У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін.).  Фразеологічний словник української мови
6. стигнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. стигнути — Сти́гнути, -гну, -гнеш (доспівати і холонути)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стигнути — СТИ́ГНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. стиг і сти́гнув, ла, ло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). — Я пам’ятаю, тоді саме цвіли абрикоси, а тепер вони вже починають стигнути, — почав Ломницький (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. стигнути — Сти́гнути, -гну, -неш гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.  Словник української мови Грінченка