стиху

СТИ́ХУ, присл., розм.

Те саме, що сти́ха.

Трьох синів годує мати Ще й дочку собі на втіху. – “Оченятка мої милі”, – Шепче доньці мати стиху (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. стиху — сти́ху прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. стиху — присл., розм. Те саме, що стиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стиху — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови
4. стиху — СТИ́ХУ, присл., розм. Те саме, що сти́ха. Трьох синів годує мати Ще й дочку собі на втіху. — «Оченятка мої милі», — Шепче доньці мати стиху (Граб., І, 1959, 267).  Словник української мови в 11 томах