стишення

СТИ́ШЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. сти́шити.

Перший рядок проголошується на поступовому наростанні звучності, другий – на стишенні і т. д (з навч. літ.).

2. Стан за знач. сти́шитися.

[Альбіна (після моменту стишення знов вибухнула плачем):] Ой доченько! а за що ж ти мене скарала так? (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. стишення — сти́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стишення — -я, с. 1》 Дія за знач. стишити. 2》 Стан за знач. стишитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стишення — СТИ́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сти́шити. Перший рядок проголошується на поступовому наростанні звучності, другий — на стишенні i т. д. (Худ. чит.., 1955, 71). 2. Стан за знач. сти́шитися.  Словник української мови в 11 томах