столярувати
СТОЛЯРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виконувати столярні роботи, займатися столярством; працювати столяром.
Він трохи столярував, як не було хліборобської роботи (Б. Грінченко);
– Не життя в мене було, а малина. Столярую собі .. та поспівую (Ю. Збанацький);
Старий розповідав, що він колись столярував. Робив віконні рами, стільці, лави (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)