стоматит

СТОМАТИ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки ротової порожнини.

Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину – при стоматитах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. стоматит — стомати́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стоматит — (мед.) ротозапал  Словник чужослів Павло Штепа
3. стоматит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Кандидозний стоматит — те саме, що пліснявка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стоматит — стомати́т [від грец. στόμα (στόματος) – рот] запалення слизової оболонки порожнини рота у людини й тварин. Виникає при загальних інфекційних захворюваннях (грип, ангіна), порушеннях живлення, отруєннях тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стоматит — СТОМАТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину — при стоматитах (Наука.., 4, 1974, 59).  Словник української мови в 11 томах