сторгований
СТОРГО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до сторгува́ти;
// сторго́вано, безос. пред.
– Не май жури, я за тебе не піду, – з іронією посміхнулася Настя. – Ба, сторговано ж і твоє. – Сторговане – ще не куплене. (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)