сторопіти
СТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.
Питання було таке несподіване, незрозуміле, що мати .. сторопіла (Л. Яновська);
Вигляд у Максима був такий, що Настя сторопіла (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)