Значення в інших словниках
-
стос —
Стос: — вогнище [34] — стос (261) <�польськ. stos — купа [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
-
стос —
стос іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
стос —
(паперу) сов. стопа; (дров) штабель; (краму) пака, тюк; мн. СТОСИ, купи, п. гори.
Словник синонімів Караванського
-
стос —
стос → штос II.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
стос —
див. стіс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стос —
бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В.
Фразеологічний словник української мови
-
стос —
ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев.
Словник синонімів української мови
-
стос —
Стос і стіс, сто́са[у]; див. стіс
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стос —
СТОС див. стіс.
Словник української мови в 11 томах