страхіть
СТРАХІ́ТЬ, і, ж., розм., рідко.
1. Те саме, що страхі́ття 1.
2. у знач. присл. Те саме, що страх¹ 4.
Як горіло, – страхіть яка! (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)СТРАХІ́ТЬ, і, ж., розм., рідко.
1. Те саме, що страхі́ття 1.
2. у знач. присл. Те саме, що страх¹ 4.
Як горіло, – страхіть яка! (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)