стрепет
СТРЕ́ПЕТ, а, ч.
Степовий птах родини дрохвових, який під час польоту створює крильми різкий шум; хохітва.
Крім дрохви, у нас на Україні зустрічається ще її родич – стрепет (з наук.-попул. літ.);
– Були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали та стрепети (Г. Хоткевич);
Цілий день йому деренчав деркач, палило сонце, верещали стрепети, лопотіли й тріщали над водою крильцями коники і тихо плескотіла хвиля об берег (М. Івченко);
* У порівн. Та не так сталось, як гадалось! Замість щасливого повернення, сам потрапив у неволю, як стрепет у сильце (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)