Словник української мови у 20 томах

стрепет

СТРЕ́ПЕТ, а, ч.

Степовий птах родини дрохвових, який під час польоту створює крильми різкий шум; хохітва.

Крім дрохви, у нас на Україні зустрічається ще її родич – стрепет (з наук.-попул. літ.);

– Були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали та стрепети (Г. Хоткевич);

Цілий день йому деренчав деркач, палило сонце, верещали стрепети, лопотіли й тріщали над водою крильцями коники і тихо плескотіла хвиля об берег (М. Івченко);

* У порівн. Та не так сталось, як гадалось! Замість щасливого повернення, сам потрапив у неволю, як стрепет у сильце (В. Малик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стрепет — стре́пет іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. стрепет — -а, ч. Степовий птах ряду дрохв, який під час польоту створює крильми різкий шум; хохітва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрепет — СТРЕ́ПЕТ (степовий птах), ХОХІ́ТВА.  Словник синонімів української мови
  4. стрепет — СТРЕ́ПЕТ, а, ч. Степовий птах ряду дрохв, який під час польоту створює крильми різкий шум; хохітва. Крім дрохви, у нас на Україні зустрічається ще її родич — стрепет (Корисні птахи.., 1950, 34); — Були колись і оці степи вільними степами.  Словник української мови в 11 томах
  5. стрепет — Стрепет, -та м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.  Словник української мови Грінченка