стрепехатися
СТРЕПЕХА́ТИСЯ, а́ється, недок., СТРЕПЕХНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм.
Здригатися всім тілом, тріпотіти крилами (про птахів).
Вража птиця безперестанку так стрепехається у торбинці, що конячка наструнчує вуха (Марко Вовчок);
// Прискорено, посилено битися (про серце).
Скаржиться дівчина на тугу, а вже в самої серце дуже весело чогось стрепехається – туга тая розпадається наче (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)