стрий
СТРИЙ, я, ч., діал.
Дядько по батькові, брат батька та чоловік батькової сестри.
Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (І. Франко);
Старший брат був, може, й добрий чоловік, та мав лихих слів; надто ж старшого Мстислава, який не любив нікого і нічого на світі, отож не любив і свого високовченого стрия (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)