струм
СТРУМ, у, ч.
1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику.
Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (з наук.-попул. літ.);
// Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті.
Середі треба було бігти до електрогосподарства, щоб дати струм по хатах без запізнення (Ю. Яновський);
Після свят підведуть струм до січкарні і різатимуть січку електрикою (В. Кучер);
Задиміли .. заводські димарі, покотився дротами електричний струм від потужних електростанцій (Остап Вишня);
* У порівн. Все рясніше й рясніше бризкало на руки, на обличчя. Від кожної краплини радісний лоскіт перебігав струмом по всьому тілу (О. Гончар).
2. Те саме, що стру́мінь 1, 3.
Приїхала пожежна команда. Іскристою дугою вдарив міцний струм води (М. Стельмах);
Холодний струм повітря січе сонне, ще гаряче обличчя (В. Козаченко);
Він підставив руки під вугляний струм, як підставляв колись під пшеницю, і шматки вугілля боляче вдарили по пальцях (Ю. Яновський);
[Гібсон:] Ну от, і у вас заграв патріотичний струм, як у того генерала (В. Собко);
Тичина .. ввібрав у себе живлющі струми і Пушкіна, і Маяковського, зостаючись водночас яскраво самобутнім українським поетом (М. Рильський).
△ Випрямля́ти / ви́прямити струм див. випрямля́ти;
(1) Змі́нний струм, ел. – електричний струм, величина і напрям якого періодично змінюються.
Потужні електричні генератори електростанцій виробляють змінний струм напругою до 15000 вольтів (з наук.-попул. літ.);
(2) Конвекці́йний струм – електричний струм, зумовлений рухом наелектризованих тіл, напр. мікроскопічних частинок пилу, диму;
(3) Пості́йний струм, ел. – електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом.
Якщо в замкненому електричному колі різниця потенціалів двох будь-яких точок провідника не змінюється, то струм, який тече по цьому колу, є постійним струмом (з навч. літ.);
Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський);
(4) Пульсу́ючий струм – електричний струм постійного напряму, але періодично змінної величини.
Накачування лазера здійснювалось пульсуючим розрядним струмом з частотою 100 Гц (з наук. літ.);
Си́ла стру́му див. си́ла;
(5) Трифа́зний струм – сукупність трьох однофазних змінних струмів однакової частоти та амплітуди, але відмінних за фазою на 1/3 періоду.
Для сільських електроустановок застосовують асинхронні електродвигуни трифазного струму (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)