студень
СТУ́ДЕНЬ, дня, ч.
1. заст. Грудень.
Одповідаючи на Ваш останній лист з 29 студня, прохав я оповістити мене, чи згоджується [товариство] .. дати мені посаду помічника бухгалтера в Одеській торгівлі (М. Коцюбинський).
2. діал. Криниця без зрубу.
Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі (Григорій Тютюнник).
3. діал. Холодний вітер.
Студень дує округ його, – Бо йому минуло літо (Я. Щоголів);
Сюди прибув [німець] із півдня Франції. Навіть березневий слякотливий студень для нього був нестерпним (В. Бабляк).
Словник української мови (СУМ-20)