студія
СТУ́ДІЯ, ї, ж.
1. Майстерня живописця або скульптора.
Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара: багато недокінченої роботи (Леся Українка).
2. Школа, що готує художників, скульпторів або акторів.
Колись вона, правда, малювала краще .. Вона залишила роботу в рекламній фірмі і заняття в студії (Н. Рибак);
Для поліпшення практичної підготовки студентів при консерваторіях створені оперні студії (з наук. літ.);
Тут, на швейній фабриці, відкрито робітничу художню студію .. Мистецтва пензля вчаться швачки, інженери, техніки, службовці (з газ.);
// Школа, яка знайомить з основами акторської, музичної та ін. майстерності.
Старший піонервожатий не раз пропонував мені піти разом з ним на заняття драматичної студії (Л. Смілянський);
– Добре було б вам побувати на заняттях у літературній студії, – сказав учитель (О. Донченко).
3. Колектив творчих і технічних працівників, які створюють кінофільми.
Українські студії створили немало кінофільмів, які увійшли значним доробком у скарбницю .. кіномистецтва (з публіц. літ.);
// Спеціально обладнане приміщення, з якого ведуться теле- і радіопередачі.
Сьогодні, в день свого свята, жінки-диктори чергуватимуть у студіях біля мікрофонів (з газ.).
4. мн., книжн. Ретельне вивчення, дослідження чого-небудь або навчання десь.
Не маю спромоги відновити свої вражіння, поробити потрібні студії, знайти час для більшої праці (М. Коцюбинський);
Швидко принюхується [Павлик] до кожної книжки і кладе їх на стіл: – Чудесно! Здамо журнал і засядемо до студій (П. Колесник);
Вся прогресивна громадськість світу постійно згадує імена тих людей, хто врятував від забуття історичні народні пісні і цим створив міцний фундамент для серйозних наукових студій над ними, воскресив їх (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)