субординація
СУБОРДИНА́ЦІЯ, ї, ж.
Система суворого підпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що ґрунтується на правилах службової дисципліни.
Напоєний духом бюрократичної субординації, він помалу .. стратив почуття своєї волі (І. Франко);
[Нечипоренко:] Ми з товаришем майором вже навіть трохи посперечалися. На гражданці це дозволяється, субординація інша (О. Левада);
* Образно. У стаді зубри дотримуються суворої субординації. Сильніші користуються правом першості при виборі місця відпочинку, випасів тощо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)