суброгація

СУБРОГА́ЦІЯ, ї, ж.

1. фін. Заміна одного кредитора іншим.

2. Часткове доповнення до старого закону.

Значення в інших словниках

1. суброгація — суброга́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суброгація — -ї, ж. 1》 фін. Заміна одного кредитора на іншого. 2》 юр. Заміна, доповнення старої угоди новими положеннями. 3》 Перехід до страхувача, який виплатив страхове відшкодування, права вимагати компенсації від особи, відповідальної за збитки, спричинені страхувальникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суброгація — рос. суброгация перехід до страховика, який заплатив страхове відшкодування, права вимагати компенсацію від особи, з вини якої завдана шкода страхувальникові.  Eкономічна енциклопедія