субтильний
СУБТИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Тендітної будови; уразливий, ніжний.
Драматургові іноді докоряли: неприродно, мовляв, що у фіналі першої дії проста селянка Олена поводиться як субтильна, слабонервна панянка, легко впадаючи в непритомність від звістки, що її чоловік найнявся на рік у від'їзд (з наук.-попул. літ.).
2. Делікатної поведінки; м'який.
* Образно. Тільки в субтильні руки можна віддати себе, і не цілу себе, не ціле своє “я” повірити можна (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)