суб'єктивізм

СУБ'ЄКТИВІ́ЗМ, у, ч.

1. Світоглядна позиція, що заперечує об'єктивний підхід до дійсності, об'єктивні закони природи і суспільства, абсолютизуючи активну роль суб'єктів в різноманітних сферах діяльності.

2. Напрям у соціології, який твердить, що розвиток суспільства визначається не об'єктивними закономірностями, а суб'єктивними факторами (волею, прагненням окремих осіб).

3. книжн. Суб'єктивно-обмежений погляд на що-небудь; брак об'єктивності.

Суб'єктивізм протипоказаний у підході і до сучасності, і до минувшини (з газ.);

Він [критик] може супроти авторового суб'єктивізму висунути свій суб'єктивізм, – звісно, без фальшування автора, без підсування йому того, чого автор не говорив (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. суб'єктивізм — суб'єктиві́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. суб'єктивізм — -у, ч. 1》 Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об'єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, що реальний світ існує тільки в людській свідомості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суб'єктивізм — Філософський погляд, згідно з яким предмет (об'єкт) пізнання залежить від способів і умов його спостереження суб'єктом, який пізнає.  Універсальний словник-енциклопедія