судно

СУДНО́¹, а́, с.

Інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді.

Проміж двох високих скель проходять судна (О. Стороженко);

Три могутніх мости-естакади були перекинуті з берега далеко в море, на глибінь, щоб зручніше було вантажитись океанським суднам (О. Гончар);

Парусне судно рушило (О. Ільченко);

* Образно. Каліка, На бойовище світа вийшов я, Судном хрупким в бурливе виплив море (І. Франко).

Арешто́вувати / арештува́ти судно́ (літа́к, автомобі́ль) див. арешто́вувати;

(1) Спорти́вні су́дна – судна, застосовувані для змагань з веслового, парусного та інших видів водного спорту;

(2) Ходове́ судно́ – судно, яке йде вгору по річці (на відміну від сплавного, що йде за течією вниз).

СУДНО́², а́, с.

Посудина для калу й сечі, яку подають лежачим хворим.

Блакитний вогник тремтів в очах Діді, коли вона подавала пораненим ліки або .. виносила з палати судно (Л. Первомайський).

△ (1) Підкладне́ судно́ – те саме, що судно́2.

Значення в інших словниках

1. судно — (плавальна споруда для перевезення людей) човен, пароплав, корабель, катер.  Словник синонімів Полюги
2. судно — судно́ 1 іменник середнього роду споруда для пересування по воді судно́ 2 іменник середнього роду посудина  Орфографічний словник української мови
3. судно — Корабель, ур. ковчег, (веслове) човен; (вітрильне) вітрильник, байдак, байдара, (з двома щоглами) шкуна; (парове) пароплав, (дизельне) теплоплав, (океанське) лайнер; (військове) крейсер; (спортивне) яхта; суденце.  Словник синонімів Караванського
4. судно — -а, с. Термін військових моряків – плавзасіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. судно — Корабель, корабелик, галера, берлина, баркас, шаланда, габар, див. шлюпка  Словник чужослів Павло Штепа
6. судно — Судно без дна, що й життя без ідеї. Як зіпсована річ не має вартості, так і життя без мети теж.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. судно — Споруда для пересування по воді, під водою або над поверхнею води (с. на підводних крилах); плавучість забезпечує корпус, а рух — рушій; розрізняють с. транспортні, в тому числі пасажирські та вантажні (сухогрузні, танкери), промислові (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
8. судно — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови
9. судно — Судно́, -на́; су́дна, су́ден  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. судно — СУДНО́¹, а́, с. Інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді. Проміж двох високих скель проходять судна (Стор.  Словник української мови в 11 томах
11. судно — Судно нар.? Ні вічно, ні судно не скаже. Ном. № 7735. --------------- Судно, -на с. Судно. АД. 1. 218. Своїм судном перевозив. О. 1862. II. 54. Судна козацькі на три части розбиває. ЗОЮР. І. 29. Козацькі суда на три части розбивало. АД. І. 190. ум. суде́нце, суденечко.  Словник української мови Грінченка