судок
СУДО́К, дка́, ч.
1. Столовий прибор, в якому поєднані невеликі посудини для перцю, солі, гірчиці і т. ін.
2. Металева або пластикова миска з ручками для гарячої страви, соусу, підливки і т. ін.
З криком і лайкою хапали [безпритульні] в кухаря судки з котлетами (І. Микитенко).
3. тільки мн. Набір поставлених одна на одну і скріплених між собою мисок, каструль і т. ін., що служить для перенесення страв.
Мама стояла вже одягнена, з портфелем і з судками в руках (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)