судомний

СУДО́МНИЙ, а, е.

1. Прикм. до судо́ма.

А далі по обличчю перейшла судомна хвиля, очі зблиснули ярою злістю, але він погасив її, похилив голову в удаваній покорі, хоч у грудях йому клекотіло (Ю. Мушкетик);

Судомні напади.

2. перен. Різкий, конвульсійний.

Нарешті, мати увійшла: І зморшки зблідлого чола, І хитрий, бистрий зір з-під вій, Все жахом дихало у ній. В судомних рухах висхлих рук Душі помітна боротьба (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова);

Судомним зусиллям хлопець виплив на поверхню моря (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. судомний — судо́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. судомний — -а, -е. Прикм. до судома. Судомна терапія — ряд психотерапевтичних процедур, що ґрунтуються на штучному спричиненні судом. Судомні розлади — клас патологічних станів, симптомами яких часто є судоми (напр. психомоторна епілепсія).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. судомний — КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка".  Словник синонімів української мови
4. судомний — СУДО́МНИЙ, а, е. Прикм. до судо́ма. Нарешті, мати увійшла: І зморшки зблідлого чола, І хитрий, бистрий зір з-під вій, Все жахом дихало у ній. В судомних рухах висхлих рук Душі помітна боротьба (Лерм., Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 139).  Словник української мови в 11 томах