Словник української мови у 20 томах

сукнина

СУКНИ́НА, и, ж.

Клапоть сукна або іншої шерстяної матерії для натирання, чищення чого-небудь.

Навіть біля клубу він стоїть-стоїть, а тоді шасть! за кущ, витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює [начищає] свої хромові (О. Гончар);

Кожний висмикнутий корінець лускався з тихим тріскотом, як електрична іскра з гребінця, коли його потерти сукниною (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сукнина — сукни́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сукнина — -и, ж. Клапоть сукна або іншої шерстяної матерії, що вживається для натирання, чищення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сукнина — СУКНИ́НА, и, ж. Клапоть сукна або іншої шерстяної матерії, що вживається для натирання, чищення чого-небудь. Навіть біля клубу він стоїть-стоїть, а тоді шасть! за кущ, витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює [начищає] свої хромові (Гончар, Тронка, 1963, 46).  Словник української мови в 11 томах