Словник української мови у 20 томах

сумнувато

СУМНУВА́ТО.

Присл. до сумнува́тий.

Старий Іван проходив у цей час зі своїми козами берегом, його голова, як і козяча шерсть, світилася білим перламутром, і на цей перламутр сумнувато зорила з свого обійстя Марія Яківна (Валерій Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сумнувато — сумнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови