супокійний
СУПОКІ́ЙНИЙ, а, е.
Те саме, що спокі́йний 1–4.
Вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна (Д. Павличко);
Плесо на ставку було все ясним, супокійним (М. Старицький);
Річка, через котру з города треба йти на пастівник, невеличка, супокійна підгірська річечка, .. то сильна принада для Мирона. Там він цілими годинами любить сидіти (І. Франко);
От уже бачить Еней захисну та глибоку долину, .. Де супокійні оселі потік обмиває Летейський (М. Зеров);
Анеля по виході мужа чулася зовсім супокійною і навіть почувала якусь радість (І. Франко);
Лице його прибрало супокійний, хоть сумний вигляд (Л. Мартович);
Хотілось би [Вірі Павлівні] бути матір'ю, жити родинним тихим, супокійним життям (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)