Словник української мови у 20 томах

супідрядний

СУПІДРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв.

Який сполучає (речення) способом супідрядності.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. супідрядний — супідря́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. супідрядний — -а, -е, грам. Який сполучає (речення) способом супідрядності. Супідрядні речення — два чи кілька підрядних речень, підпорядкованих тому самому членові головного речення або головному реченню в цілому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супідрядний — СУПІДРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який сполучає (речення) способом супідрядності. ∆ Супідря́дні ре́чення — два чи кілька підрядних речень, підпорядкованих одному й тому самому членові головного речення або головному реченню в цілому.  Словник української мови в 11 томах