супірниця

СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до супі́рник.

Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. супірниця — супі́рниця іменник жіночого роду, істота суперниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. супірниця — -і, діал. Жін. до супірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. супірниця — СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до суп́ірник. Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (Фр., І, 1955, 83).  Словник української мови в 11 томах