сурдокамера
СУРДОКА́МЕРА, и, ж.
Ізольована від навколишнього середовища кабіна, признач. для вивчення стану людини в умовах абсолютної тиші.
Для вивчення “надійності” мозку психічну діяльність людини досліджували під час тривалого перебування її в сурдокамері або в інших умовах повної ізоляції (з наук.-попул. літ.);
– Я відправляв льотчиків-космонавтів у “самотність”. Висловлюючись по-науковому, – в сурдокамеру. Камера ця – невелика кімната, на три-чотири кроки. Людина входить туди, і за нею наглухо зачиняються важкі металеві двері (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)