сутана
СУТА́НА, и, ж., рел.-церк.
Верхній довгий одяг католицького духовенства, який носять не в час богослужіння.
Їх стрів послушник у чорній сутані й у широкому чорному брилі (І. Нечуй-Левицький);
Голений патер .. підбирає чорну сутану, блискучу на ситих стегнах, щоб перескочить калюжу (М. Коцюбинський);
Чернець у довгій сутані з каптуром на голові перебирає нанизані на нитку крем'яшки (А. Хижняк);
* Образно. Чорні пні дерев росли-вистрілювали в якихось безмірно високих колосів, темних, невдержимих, що головами сягали аж до неба, а своїми чорними сутанами закривали місяць і зорі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)