Словник української мови у 20 томах

сутінковий

СУТІНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до су́тінки.

Зловісна громова хмара заходить збоку, суне низько, пливе, клубочить чорними хвилями, які випливають одна поперед одної, кладуть поступово сутінкову млу на вечірню землю (Ю. Яновський);

Тепер вітер падав з сутінкового неба тугими шарами, з хрипким свистом умирав під колесами (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сутінковий — сутінко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сутінковий — див. темний  Словник синонімів Вусика
  3. сутінковий — -а, -е. Прикм. до сутінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сутінковий — СУТІНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до су́тінки. Зловісна громова хмара заходить збоку, суне низько, пливе, клубочить чорними хвилями, які випливають одна поперед одної, кладуть поступово сутінкову млу на вечірню землю (Ю. Янов., II, 1954, 196).  Словник української мови в 11 томах