сухозлотиця

СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко.

1. Те саме, що сухозлі́тка.

Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Б. Грінченка);

Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички – різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (А. Малишко);

Ці зачаровані слова скидались йому на сухозлотицю, що тільки для того були й вигадані, щоб прикривати бездарність (Б. Антоненко-Давидович);

Вперше він спізнав банальність веселощів, що круг себе чув, штучність розпаленого алкоголем сміху, дешеву сухозлотицю тутешньої радості... (В. Підмогильний).

2. Тонкий дротик, яким обвивають струни (кобзи, бандури і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. сухозлотиця — сухозло́тиця 1 іменник жіночого роду сухозлітка рідко сухозло́тиця 2 іменник жіночого роду дротик, яким обвивають струни бандури рідко  Орфографічний словник української мови
2. сухозлотиця — -і, ж., рідко. 1》 Те саме, що сухозлітка. 2》 Тонкий дротик, яким обвивають струни (кобзи, бандури і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухозлотиця — ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона..  Словник синонімів української мови
4. сухозлотиця — СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що сухозлі́тка. Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Гр.); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички — різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (Мал., Думи.., 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах
5. сухозлотиця — Сухозлотиця, -ці ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.  Словник української мови Грінченка