сухоцвіт
СУХОЦВІ́Т, у, ч.
1. Те саме, що безсме́ртник.
Все, як у рідному степу: і піч, і сволок, і скрині, і божниця з вишиваними рушниками, а під ними – писанки й китиці сухоцвіту, і мисники, і вазони з квітами... (З. Тулуб);
Тоді селяни проводили [солдата], як земляка, в останню путь, і сухоцвіти посадили, що досі квітнуть і живуть (М. Упеник).
2. Однорічна або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих з жовто-білими квітками, зібраними тісними пучками на кінцях гілок; використовують у медицині при виразковій хворобі, гіпертонії і т. ін.
Сухоцвіт болотяний – це один з видів сухоцвітів. Однорічна рослина заввишки 10–25 см (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)