суцільнозварний
СУЦІЛЬНОЗВАРНИ́Й, а́, е́, техн.
Вигот., зробл. способом розплавлення і сковування країв виробу, без болтів і заклепок.
У Києві в 1953 році вперше в світовій практиці споруджено суцільнозварний металевий міст імені Патона (з наук.-попул. літ.);
Він [корпус судна] суцільнозварний, міцність його розрахована на плавання у битій кризі (з наук.-попул. літ.);
– Ну, брате, в польській столиці наші такий палац зводять – серцю любо! А печі в Новій Гуті! А суцільнозварні домни! (М. Рудь).
Словник української мови (СУМ-20)