сушарка
СУША́РКА, и, ж.
1. Пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось.
Юлка визбирала яблука з-під дерев .. За кілька кроків від неї злегка диміла сушарка (М. Томчаній);
З метою поліпшення якості сульфату на другому боці цеху пущено сушильну установку. Встановлюються сушарки і на першому блоці (з газ.);
Складану сушарку для грибів найкраще виготовити з відходів бляхи товщиною до 1 мм (з наук.-попул. літ.);
Основні машини для сушіння насінного і продовольчого зерна – сушарки шахтного типу (з наук. літ.).
2. Приміщення, признач. для сушіння чого-небудь.
За будиночком тяглися довгі амбари, сушарка, винний погріб (Ю. Збанацький);
Десь тут має стояти сушарка, в яку восени звозять тютюн (Ю. Мушкетик);
Для повної переробки продуктів садівництва передбачено в найближчі роки розширити виноробню і збудувати сушарку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)