суємудрий
СУЄМУ́ДРИЙ, а, е.
1. Схильний до суємудрія; той, хто займається суємудрієм.
2. Заснований на суємудрії.
Словник української мови (СУМ-20)СУЄМУ́ДРИЙ, а, е.
1. Схильний до суємудрія; той, хто займається суємудрієм.
2. Заснований на суємудрії.
Словник української мови (СУМ-20)