схизматик
СХИЗМА́ТИК, а, ч., церк.
Те саме, що схизма́т.
– Рятуй нас, князю! Сталася страшна подія? – говорив один пан, ледве зводячи дух. – Кривоніс з своїм загоном напав на Полонне. Схизматики, українські міщани одчинили йому браму (І. Нечуй-Левицький);
Він закликав верховинців стояти на сторожі власності, освяченої богом, загрожуючи вічною мукою тим людям, які повертають свої очі до схизматиків зі Сходу, і обіцяючи рай на небі вірним синам католицької церкви (С. Скляренко);
– Душогуби! Льотри! прокляті схизматики! лиходії! бодай вам добра не було! – виривались прокльони слідком за козаками з натовпу. – Ви нас скривдили! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)