схмурювати
СХМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХМУ́РИТИ, рю, риш, док., що.
Те саме, що насу́плювати 1.
Схмурювати брови;
Гомін застолля для нього зараз, видно, далекий, щось людину мучить. Курить та й курить, час від часу схмурює свого крутого, плугом літ поораного лоба... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)