східний

СХІ́ДНИЙ, а, е.

Прикм. до схід¹; протилежне західний.

Наші війська вже захопили східну околицю села – і просувалися далі (Григорій Тютюнник);

Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (М. Коцюбинський);

Пороли пишні судна морську хвилю. Везли багатства східної країни (І. Франко);

Крім традиційної баранини, подали молочну телятину, дичину й рибу із різними підливами. Потім з'явилися східні ласощі (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. східний — схі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. східний — [сх’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. східний — -а, -е. Прикм. до схід I; прот. західний. Східний вітер — вітер, який віє зі сходу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. східний — СХІ́ДНИЙ (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ книжн. Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть (О.  Словник синонімів української мови
5. східний — СХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до схід¹; протилежне західний. Наші війська вже захопили східну околицю села — і просувалися далі (Тют., Вир, 1964, 500); Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. східний — Східний, -а, -е, — ній, -я, -є Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку. Левиц. Пов. 204.  Словник української мови Грінченка