сценарій
СЦЕНА́РІЙ, ю, ч.
1. кін. Літературний твір, який служить основою для створення фільму, визначає його сюжет, ідейно-художній зміст, образи, жанр; кіносценарій.
Перший том творів О. Довженка закінчується сценарієм “Мічурін” (з наук. літ.);
Кілька років письменник [О. Корнійчук] працює в Київській, потім у Харківській та Одеській кіностудіях, пише сценарії (з наук.-попул. літ.);
В такому настрої спокою та душевного добробуту він нарешті одержав повідомлення про свій сценарій (В. Підмогильний).
2. театр. Сюжетна схема, план п'єси, опери, балету і т. ін.
Як літературно обдарована людина Сокальський не вдавався по допомогу лібретистів і писав сценарії своїх опер сам (з наук.-попул. літ.);
Сценарій свята.
3. театр. Список дійових осіб п'єси із зазначенням порядку та часу їх виходу на сцену;
// перен. План розгортання подій.
До природи апелювали як до аргументу для виправдання довільного тлумачення того, що в ній прагнули побачити в тій чи іншій конкретній суспільній ситуації, як до пасторальної декорації для свого власного суспільного сценарію (з наук. літ.);
Газети були виконавцями невластивої їм ролі у чужому сценарії, де на їх теренах їм відводилася режисером другорядна роль (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)