ськати

СЬКА́ТИ, ська́ю, ська́єш, недок.

1. кого, кому, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі.

Він і приліг до сестриці на коліна, та як та йому ськала, а він і заснув (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мася почала ськати [батька] і думала собі, ськаючи: – Що це сталось таткові? чи не слабі вони? (А. Свидницький);

// Шукати паразитів у шерсті тварин.

Вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак – мить та блохи ськать (Д. Мордовець).

2. кого, що, діал. Шукати, намагатися знайти кого-, що-небудь.

Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Ївзі звелів тутечка дожидати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Василеві того тілько й треба, – наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. ськати — ська́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ськати — див. шукати  Словник синонімів Вусика
3. ськати — ськаю, ськаєш, недок. 1》 перех. і неперех., кому, кого, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі. || Шукати паразитів у шерсті тварин. Ськати в голові — шукати вошей у волоссі голови. 2》 перех., діал. Шукати, намагатися знайти кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ськати — ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. ськати — Ська́ти, ська́ю, ська́єш (в голові́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ськати — СЬКА́ТИ, ська́ю, ська́єш, недок. 1. перех. і неперех., кому, кого, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі. Він і приліг до сестриці на коліна, та як та йому ськала, а він і заснув (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
7. ськати — Ська́ти, -ка́ю, -єш гл. Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає. н. п.  Словник української мови Грінченка